Запалити вогонь серпневої ночі! Гроза...
І палає стожара, і сили згасити не стачить...
А у погляді Бога сльзою застигла сльоза
І дві тисячі років Він хоче вогонь цей пробачить.
Вогкий погляд зорі, що пішла в небуття вночі,
На землі ще горить світлячком в світлових кілометрах.
З нас не кожен узяв з рук Господніх від Раю ключі.
Ну а ті, що взяли, вже не зможуть довіку померти.
Тільки ми співчуваєм склянці пролитій води,
Ми жалкуєм за сонцем, що вчора було сяйнішим....
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Его присутствие незримо - Людмила Солма *) Примечание в дополнение:
Бог все творит для нашего спасения:
9.«От Него, Создателя, бытие наше,
Им живем и движемся, и от Него
Всякое благо и всякий дар…» стр 106
Оптинский старец преп. Моисей (1782-1862)
Цитируется из книги
"Оптинский цветник. Изречения преподобных старцев Оптинских"
